«Психологічний портрет серійного вбивці»: українські вчені створили унікальну монографію

Серійні вбивці вже протягом не одного століття викликають тривогу в суспільстві. При цьому наша правова система діє відверто неефективно. Що багато в чому пов’язано з недосконалістю вітчизняного законодавства. До сих пір в кримінальному кодексі України не існує такого поняття, як «серійне вбивство», що спостерігається неозброєним оком в реальному житті. До того ж не існує ефективної методики для розслідування подібного роду злочинів. Тому серійного вбивцю затримують, трапляється, через 10, 20, а то і 30 років з моменту його першого вбивства. Нещодавно українські вчені презентували роботу, аналогів якої на даний момент в світі немає. Мова – про монографію «Теоретичні основи розслідування умисних вбивств: кримінально-правові, криміналістичні та психологічні аспекти. Психологічний портрет серійного вбивці ».

Монографія – результат роботи трьох вчених. Знайомтеся, кому ще не довелося: Мальцев Олег Вікторович – академік, кандидат психологічних наук і кандидат філософських наук, керівник Одеського регіонального відділення Української академії наук; Саінчін Олександр Сергійович – академік, доктор юридичних наук, професор; Сотула Олександр Сергійович – доктор юридичних наук, професор. Монографія вже була презентована на прес-конференціях в Києві та Одесі (відеозапис – за посиланням). Професор Олександр Саінчін розповів про те, як не один десяток років шукав вченого, який би зміг описати психологічний портрет серійного вбивці. Неспроста кажуть «хто шукає, той знайде». Цим ученим і став академік Олег Мальцев. Спільно зі своїм науковим колективом він почав дослідження в 2018 році, а вже в листопаді 2019 року робота була повністю завершена.

Сотула Олександр, Мальцев Олег, Саінчін Олександр (зліва направо)

Феномен серійного вбивці в цій монографії було розглянуто на міжнародній вибірці «Справ» понад 400 злочинців з Великобританії, Росії, США, Іспанії, Німеччини та інших країн. Детально були описані 30 серійних вбивць, з них близько 95% уродженці України, а троє з них односельчани.

«Україна і в цьому сенсі виняткова країна, де розплодилися, якщо можна так сказати, серійні вбивці. Чикатило і Онопрієнко – наші земляки. З часів Чикатило серійні вбивці походять практично з одного району », – зазначив професор Саінчін.

Цією працею вчені розраховують ще і звернути увагу законодавства на недосконалість кримінального права в даному питанні. Адже крім того, що серійні вбивці викликають значний резонанс в суспільстві (а засоби масової інформації нерідко сприяють справжній паніці), через недосконалість правової системи до в’язниці потрапляють невинні люди, що призводить до певних наслідків. Наприклад, затриманий в Білорусі Геннадій Міхасевіч зізнався у вбивстві 43 осіб – за що встигли засудити 14 невинних. Одного з них розстріляли. Генеральна прокуратура втрутилася в розслідування, і з деяких були зняті звинувачення, тільки тоді, коли справжній вбивця почав давати свідчення. В Україні, до затримання Сергія Ткача, який вбив 118 людей з 1984 по 2008 рік, за його вбивства вже було засуджено 11 осіб: шість встигли відбути термін у в’язниці; одного звинуватили у вбивстві падчерки – чоловік був завучем сільської школи, не зміг перенести ганьби і покінчив життя самогубством.

«Коли затримали Сергія Ткача, у в’язниці перебували 8 чоловік, які були засуджені за його злочини. Тут ми зіткнулись із ще однією величезною проблемою – звільнити їх не можна було – не передбачено законом. Тільки після того, як вступив у силу вирок Ткача, суд зміг виправдати невинно засуджених. В результаті четверо з восьми звільнилися з місць позбавлення волі на підставі … закінчення свого терміну », – розповів професор Олександр Саінчін.

 Академік, доктор юридичних наук, професор Саінчін Олександр Сергійович

Ще один цікавий факт – практично всі серійні вбивці не були раніше судимі (крім одного – одесита Кузнєцова Веніаміна, у якого було 7 судимостей) і займали посади в державних і правоохоронних установах. Наприклад: Онопрієнко був секретарем райкому партії; Міхасевіч був головою колгоспу і кавалером двох орденів; а Ткач – взагалі працював експерт-криміналістом. Тобто, вбивав і виїжджав на огляд зі слідчою групою на місце свого ж злочину. Що вже повертає тему іншою стороною: як підбирають, перевіряють і розставляють кадри в таких доленосних сферах. В інтерв’ю журналістам Сергій Ткач заявив, що одним з його спонукань було бажання довести «повну профнепридатність оперативників».

Під час прес-конференції в Одесі пролунало цікаве питання: чи зможе академік Олег Мальцев з 10 осіб визначити серійного вбивцю або того, хто схильний їм стати. Вчений відповів, що зможе навіть із сотні і визначить абсолютно точно. До того ж, для такого тесту не знадобиться проводити якісь спеціальні заходи – потрібні люди і аудиторія. Але вчений зазначив: питання в іншому:
«Якщо я, як психолог, представлю свої висновки про те, що ця людина і є вбивцею, то жоден суд не прийме це, як доказ. Суду потрібен труп, затримання на гарячому і слідство», – пояснив академік Олег Мальцев – І по тому, настійно раджу слідчому взяти цю книгу, вивчити напам’ять і використовувати її для розкриття подібного роду злочинів».

 Академік, кандидат психологічних наук, керівник Одеського регіонального відділення Української академії наук Мальцев Олег Вікторович

Ще одна складність: поняття превентивного права в нашому законодавстві відсутнє, як таке. Невелика довідка від професора Саінчіна: зараз в Одеській області на обліку знаходиться близько 32 тисяч чоловік з психічними розладами. Чи небезпечні вони для суспільства? Безумовно. Але заходи до них можуть прийматися тільки після скоєння злочину. Характерна – у відповідь на це – репліка журналіста Кіма Канівського: «Нема тіла – немає справи». Ці обставини, самі розумієте, теж не спрощують ситуації, про яку йде мова.

Щодо питання про реакцію на появу монографії: нею вже зацікавилися європейські університети і науково-практичні організації, тому праця буде переведений на російську, англійську та, можливо, німецьку мови. Це – ще один доказ того, що дана проблематика є невирішеною не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Вчені презентували і тему наступної монографії – «Псіхопортрет найманого вбивці». Виконана унікальна робота з безумовно актуальної теми. Як повідомив академік Мальцев, наукова частина монографії вже завершена, залишилися лише технічні моменти. Приблизно до вересня цього року робота вже буде повністю оформлена і представлена. Подібної роботи в світі ще ніхто не проводив, тому українські вчені й тут є почесними першопрохідцями, які своїми науковими досягненнями випереджають розвиток сучасної правоохоронної кримінальної системи на багато кроків далеко вперед.

Монографію можна скачати: https://bit.ly/2HpnxXf

 Обкладинка монографії «Психологічний портрет серійного вбивці».

Leave a Reply