Як і чому вчить місто… Проект «Місто як навчальна аудиторія»

«Місто – це те, що робить людину тою, ким вона є».
Академік О.В. Мальцев

За 6 років діяльність експедиційного Корпуса об’єднала професійних вчених з багатьох куточків світу. Люди – ці, звичайно, багато у чому різні. Але абсолютно очевидно, що єдині вони у своїй науковій невипадковості і у тому, що для них правда не є абстрактною категорією. А володіння науковим інструментарієм дає можливість пізнати таємниці нашого світу: розплутуючи, розкриваючи і висвітлюючи ту істину, якої інші не знають, а хтось і не бажає знати. Хоча саме такі незнання і небажання – ми це чітко бачимо в історії, – приносять найбільші біди людства. Та й сучасність підтверджує цю істину.  Журнал «Експедиція», Його основний науково-експедиційний склад день у день просуваються по шляху досліджень і відкриттів, енергійно реалізують наукові проекти у різних областях і у міжнародному масштабі.

На початку 2020 року засновник Журналу «Експедиція», керівник Одеського відділення Української академії Наук академік Мальцев Олег Вікторович прийняв рішення – запустити новий проект – про міста. Результати традиційно планується представити у вигляді практичного посібника для життя і діяльності людини і його спільноти – будь то вихователь у дитячому садку або бізнесмен, власник великої корпорації, вчитель чи вчений. Крім того, за підсумками проекту задумана міжнародна наукова конференція під девізом «Місто, як навчальна аудиторія», яка повинна відкритися у серпні 2020 року.

Відомо, що буття багато у чому визначає свідомість. Місце народження людини, місце її проживання, географічні, кліматичні, соціально-економічні умови їх особливості, безсумнівно, впливають на формування особистості. Відомо, також, що міста, як явище, виникли набагато пізніше появи людини на землі. За однією з теорій, на деякому етапі розвитку з’явився так званий додатковий продукт у кількості, що дозволяє частини людей не займатися збиранням і полюванням, видобутком їжі для себе. Укрупнення окремих поселень і їх населення, яке ласує привізними продуктами сільського господарства і має, таким чином, можливість зосередитися на ремеслі, на адміністративній і ратній справі, і породили структуру «поселення-хутір-село-станиця-місто». Це, зрозуміло – так, мільйонолітні процеси в двох словах. На ділі мова про несказанно довгий історичний процес, що розділив досить виразно колись єдине життя на «Міське» і «Сільське», а землян – на містян і селян.

Саме собою, і міста, і села аж ніяк не однакові. І ті, й інші бувають великими, і маленькими, багатими і славетними. І не дуже. І репутації у них різні. Далеко не в усьому схожі і люди, що їх населяють. Але особливості міського та сільського життя загальновідомі. Вони вже давним-давно привели до того, що нікого не дивує масове виробництво продуктів харчування у сільській місцевості та відсутність там університету і консерваторії. І хто ж не розуміє, чому місто може виробляти калоші, електроди, трактора і всепогодні винищувачі-перехоплювачі, але ніколи не буде житницею країни і вогнищем практичного тваринництва. Які чудеса нам, втім, готує і у цьому сенсі майбутнє – Бог знає. Але на сьогодні це – так. Що, хоча і частково, пояснює відому різницю між типовим односельцем і типовим містянином.

Олег Вікторович поставив перед собою та колегами завдання – для нового проекту зібрати на одній платформі серйозних вчених, експертів, і досліджувати питання впливу міста, про які багато хто ніколи і не замислювалися. І яке, тим не менш, існує і суттєво впливає на життєдіяльність людини. Робота ця почалася і продовжаться. На даний момент ми можемо представити інформацію – невелику, але вкрай важливу для подальшого розуміння проекту та суті майбутньої конференції.

Проект «Місто, як навчальна аудиторія» складається з трьох складових, кожна з яких має свою наукову і практичну цінність. Олег Вікторович так класифікував такі галузі навчання людини містом:

  1. Градієнт навчання:
    Символічний
    Філософсько-релігійний
    Психологічний
    Соціологічний
    Нейрофізіологічний
    Фізіологічний
    Антропологічний
  2. Зріз міста

У деяких містах проглядаються рівні. Наприклад, у Палермо – три рівня (катакомби, перший поверх і гірська частина). Схожа ситуація в Одесі і Севастополі, де також є катакомби. І дуже важливо знати, які цивілізації були до нас, чим займалися, які їхні історія й антропологія.

  1. Прототипологічна класифікація, яка ділить міста на п’ять категорій. Про них ми розповімо пізніше.

Взагалі кажучи, не можна сказати, що вперше в історії місто звертає на себе увагу науки. Ще у давні часи, коли воно отримало постійну прописку серед інших населених пунктів, поліс виявився у полі зору художників, поетів, політиків і, звичайно ж, вчених. Тим більше, всі ці та багато інших елітарних елементів суспільства зосереджувалися, головним чином, у містах. І у новий час чимало вчених, експертів займалися і займаються дослідженнями міста у кожному з окремих напрямків. Проект, про який йде мова, передбачає комплексне вивчення явища «Місто», відкриття нових напрямків цього плану. У проекті беруть участь письменники, вчені – професора соціології, антропології, філософії, психології, нейрофізіології. І архітектори, містобудівники, аналітики, журналісти, 12 експертів зі світовими іменами, інтерв’ю з якими публікуються на ютуб каналі Журналу Експедиція і на самому сайті: Charles Landry, Michael Batty, Jerome Krase, Peter Nas, Elizabeth Plater-Zyberk, Jeff Speck, Andres Duany, Michael Bond, Jan Gehl, Scott McQuire, Mitchell Joachim, Ellen Dunham-Jones.

Слідкуйте за оновленнями на сайті. Далі більше.

Мирослав Бекчив

Пошта для зворотного зв’язку: info@lnvistnik.com.ua
Підписуйтеся на наш Telegram канал: t.me/lnvistnik

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Leave a Reply