Не наукою єдиною…

 Хроніка поточних подій

Вибори президента Національної академії наук України (НАНУ) завершилися. Ним став академік Анатолій Глібович Загородній.

Анатолій Загородній – віце-президент НАНУ, директор і завідувач відділом теорії і моделювання плазмових процесів Інституту теоретичної фізики Національної академії наук України, академік НАНУ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Комісії НАНУ по науковій спадщині академіка В. І. Вернадського. Автор понад 200 робіт, включаючи відому монографію “Статистична теорія плазменно-молекулярних систем”.

Серед інших кандидатів були голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин, Владислав Гончарук (78-річний директор Інституту колоїдної хімії та хімії води), Сергій Комісаренко (77-річний директор Інституту біохімії) і 70-річний екс-віце-прем’єр Володимир Семиноженко. Пізніше Данилишин зняв свою кандидатуру.

Як відомо, посада Президента за визначенням – виборна. Від акціонерного товариства та виробничої компанії до країни і держави президент не призначається, а обирається. Пропис цей стосується, звісно ж, і Національної Академії Наук України: чергові вибори глави та членів президії НАНУ були призначені на осінь-20. І все повинно було йти згідно  плану. Але люди, нехай навіть і вчені, лише припускають, а не володіють усіма можливими подіями: у серпні, як ви знаєте, помер Президент Академії Наук України, великий вчений і громадський діяч Борис Євгенович Патон. Про його батька, про його долю і про його кончину сказано дуже багато. І додати в даному випадку, до речі-то, і нічого. Наша розмова у даному випадку – про інше.

На початку вересня на засіданні президії НАНУ було прийнято рішення про проведення виборів 7-9 жовтня 2020 року. І вже через кілька днів після цього засідання наймолодший з кандидатів на пост президента – академік Богдан Михайлович Данилишин опублікував у Facebook матеріал, у якому закликає … бойкотувати вибори – у зв’язку з тим, що вони порушують правила діючого у країні карантину. Академік, також, розповів: після смерті Бориса Патона деякі  члени президії НАНУ стали поширювати брехливу інформацію про те, що нібито покійний вісловлював бажання, щоб його пост зайняв академік Анатолій Загородній. Буквально:«Намагаючись здійснити масштабні фальсифікації, чинний склад Президії та її апарат розповсюджують міфи про те, що заповітом Патона має бути  обрання на посаду президента А. Загороднього. Між іншим, роботі якого була дана негативна оцінка в  звіті Аудиторської палати України. Для цього, ймовірно, навіть готувалися сумнівні статті нібито від імені колишнього Президента НАНУ і деяких академіків з підмоченою репутацією», – пише Б. М. Данилишин.

1 жовтня академік повідомив про те, що 29 вересня подав заяву до Шевченківського районного суду Києва про незаконність проведення виборів Президента і Президії НАН України 6-9 жовтня 2020 року. Далі наведемо фрагмент публікації, у якій академік пояснює – що ж стало основною причиною його вчинку:

«У даний час я не бачу готовності теперішнього керівного складу Академії до змін, бачу глибоке бажання законсервувати стан справ, який має місце останні 20 років. Цим самим теперішній склад Президії Академії наук залишає українську науку без майбутнього. Зміни мають відбутися в низових ланках Академії – інститутах, де більше 70% керівників – люди, яким далеко за 70 років. Для подальшого розвитку Академія потребує глибокого реформування, омолодження керівного складу і проривних ідей, які зможуть вивести українську науку із затяжного бюрократичного штопору, в який її загнала президіальна бюрократія. У країні назріла необхідність вельми швидких змін в області академічної науки, докорінного реформування архаїчної структури організації науки взагалі, засадничих принципів управління фундаментальними й прикладними науковими дослідженнями, механізму взаємодії НАН України з суспільством, державою, владою, бізнесом, державними підприємствами тощо. Цим зверненням до суду я хочу привернути увагу Президента, Верховної Ради, уряду України до проблем науки, захистити українську науку від старої «наукової бюрократії», яка, прикриваючись принципами самоврядності, разом з тим постійно вимагаючи підвищення бюджетних витрат, ніби на розвитку науки, а насправді – на консервацію існуючого безладу, панування чиновників від науки».


Вже на наступний день з’явилася  відповідь: на сайті НАН України повідомили, що вибори пройдуть з дотриманням всіх карантинних норм. І що рішення про проведення виборів було прийнято у рамках чинного законодавства.

«Національна академія наук України здивована і глибоко обурена численними образами честі й гідності на адресу свого багатотисячного колективу, які академік Б.М. Данилишин уже впродовж тривалого часу дозволяв собі усно і в публікаціях у друкованих та електронних ЗМІ. Йдеться, зокрема, про необґрунтовані підозри в бік Президії НАН України щодо фальсифікації результатів майбутніх виборів Президента і Президії НАН України, а також дискримінацію співробітників Академії за віковою ознакою. Звертаємо увагу також на те, що станом на сьогодні звернень від академіка НАН України Б.М. Данилишина до НАН України щодо зняття своєї кандидатури з виборів на посаду Президента НАН України не надходило. Натомість інших кандидатів на посаду Президента НАН України академік Б.М. Данилишин закликав зняти свої кандидатури.»,– зазначено у повідомленні.

7 жовтня академік Богдан Данилишин повідомляє про зняття своєї кандидатури з виборів на посаду президента НАНУ і пише:
«Кого б не обрали Президентом НАНУ – Президіальна бюрократична машина буде старатися зберегти брежнєвсько – радянські догми розвитку науки і своє власне місце під сонцем! Це явно шлях в нікуди. Хочу помилятися.  Потрібне оновлення. Прагну щоб молоді вчені бачили перспективу в науці, а не тільки глибоких пенсіонерів , які живуть вчорашнім днем! Є і прогресивні вчені, за них треба боротися! Скажуть, що я займаюся дискримінацією людей за віковим принципом! Якраз дискримінують молодь, людей до 50! Буду робити все для розвитку української науки і викорінювати  совєтщину  в НАНУ. Буду надіятися,  що найближчі 5 років змінять стан справ. Академія одержує не мало не багато, а більше 5 млрд грн з Державного бюджету України, а що одержує Держава? Скільки коштів витрачається власне на наукові дослідження, а не на підтримку руїн кінця 70-80 років? Є над чим працювати, в тому числі і над перспективними науковими розробками і збільшенням фінансування на них! І не тільки з Бюджету Держави.».

Хід виборів на цей раз виявився не позбавленим відомого драматизму, загостреного письмовими та усними протестами одного з кандидатів на пост Президента НАНУ пана Данилишина. Від інших коментарів – утримаємося. У всякому разі – поки …

 

Статтю підготувала – журналіст Гужва Анастасія

Пошта для зворотного зв’язку: info@lnvistnik.com.ua
Підписуйтеся на наш Telegram канал: t.me/lnvistnik

Leave a Reply